mpk22
 
   
banner buro
 
   
Wiki ban
 
   
YMP fullsize distr
 
   
logo openeurope
 
   
peremishcheni
 
   

Корисні посилання  

president-ukr
vru-ukr
Міністерство юстиції України
logo minjust vin
   

pro bono

   

leg netw ban

   

online hause just

   

На сайті 16 гостей та відсутні користувачі

   

Групові позови в Україні

Деталі

sud106

У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону №10292 від 15.05.2019 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо групових позовів про захист прав споживачів, права на безпечне для життя та здоров'я навколишнє природне середовище".

Найпоширенішими прикладами масових порушень чисельних прав осіб є випадки продажу неякісних товарів, невиплати заробітної плати працівникам підприємств, установи, організації, масових аварій на будь-яких видах транспорту, неповернення банківськими установами грошових вкладів вкладникам, надання неякісних житлово-комунальних, туристичних послуг, при порушенні авторських та суміжних прав, у сфері будівництва на первинному ринку житла та ін.

Мета законопроекту - законодавче визначення основних засад судового розгляду групових позовів за правилами Цивільного процесуального кодексу України як ефективного інструменту захисту прав груп населення, члени яких постраждали від одного правопорушення, вчиненого одним чи декількома суб’єктами.

Шляхи досягнення:

передбачено, що фізична особа (позивач-ініціатор) або громадська організація мають право звернутися до суду з позовом про захист прав та інтересів групи осіб без їх процесуальної участі в розгляді справи (груповий позов);

груповий позов може бути поданий виключно про захист прав споживачів, права на безпечне для життя та здоров'я навколишнє природне середовище, і містити вимоги про припинення дії, що порушує право, про відшкодування майнової та моральної шкоди. Груповий позов не є формою процесуальною співучасті.

Позов вважається груповим, якщо:

  • до позову позивача-ініціатора приєдналося не менше 25 фізичних осіб із однотипними вимогами, які базуються на аналогічних підставах, до одного чи декількох відповідачів;
  • громадська організація, у випадках встановлених законом, звернулася до суду із позовом, до якого приєдналося не менше 25 фізичних осіб, які є її членами, із однотипними вимогами, які базуються на аналогічних підставах, до одного чи декількох відповідачів;
  • позивач-ініціатор (на відміну від громадської організації) вправі пред’явити груповий позов із визначеною кількістю осіб (не менше 25 осіб), які приєдналися вже на момент подачі позову, а може також і обрати відкритий груповий позов, тобто визначити умови, на яких до наявних первинних осіб, які приєдналися, після відкриття судом провадження у справі, вправі додатково приєднатися необмежене коло осіб, що відносяться до групи, права та законні інтереси якої захищаються;
  • позивач-представник захищає не тільки власні порушені, невизнані чи оспорювані права та законні інтереси, а й осіб, що приєднались до групового позову. Слід звернути увагу на те, що при цьому позивач-представник діє без будь-якої довіреності з боку таких учасників, що значно полегшує на практиці захист їх прав та законних інтересів. Позивач-представник захищає так званий «груповий інтерес», який носить спільний характер як для нього самого так і для усіх осіб, що приєднались до групи, так і тих, що до неї приєднаються у майбутньому;
  • пропонується, що першою інстанцією по розгляду групових позовів із названих правовідносин є апеляційні суди загальної юрисдикції;
  • за подачу групового позову сплачується судовий збір у єдиному розмірі 25 прожиткових мінімумів, а у разі додаткового приєднання до відкритого позову кожна особа сплачує окремий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму;
  • спосіб розподілу судових витрат, пов’язаних з розглядом групового позову, а також спосіб розподілу присуджених платежів у разі задоволення групового позову, визначається між членам групи або нотаріально посвідченими правочинами між позивачем-ініціатором або громадською організацією з особою, яка приєдналася до позову, або (у разі додаткового приєднання до відкритого позову) – згідно умов позивача-ініціатора, які публікуються судом в оголошенні про відкриття провадження у справі за відкритим груповим позовом;
  • судовий розгляд справи за груповим позовом відбувається без обов’язкового виклику осіб, які приєдналися до групового позову. Суд не вправі покладати процесуальні обов’язки на осіб, які приєдналися до групового позову;
  • у кожної особи, що приєдналася до позову, є право подати до суду письмову заяву про вихід із складу осіб, що приєдналися до групового позову, яку суд задовольняє протягом трьох днів своєю ухвалою;
  • відмова позивача-ініціатора від поданого ним групового позову, подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє осіб, на захист прав та інтересів яких подано позов, протягом 15 днів обрати серед свого числа на зборах іншого позивача-ініціатора і вимагати від суду розгляду справи, про що суду новий позивач-ініціатор подає відповідне клопотання, до якого додається протокол таких зборів, підписаний учасниками групи, які проголосували за рішення;
  • громадська організація має право відмовитися від поданого нею групового позов, подати заяву про залишення позову без розгляду лише у випадку, якщо більшість її членів, на захист прав та інтересів яких було подано позов, проголосують за це на зборах. До клопотання про відмову від позову та до заяви про залишення позову без розгляду додається протокол таких зборів, підписаний учасниками групи, які проголосували за рішення;
  • у разі задоволення позовних вимог про відшкодування майнової та моральної шкоди, судом вказується порядок розподілу присуджених платежів між особами, що приєдналися до позову, відповідно до умов їх правочинів з позивачем-ініціатором, громадською організацією, а також відповідно до умов додаткового приєднання до позову, визначених в оголошенні про відкриття провадження за груповим позовом;
  • уточнено право подавати групові позови громадськими організаціями, зокрема, об’єднаннями споживачів та природоохоронними громадськими організаціями;
  • визначено порядок примусового виконання судових рішень за груповими позовами.

Отже, вказані ознаки встановлюють відмінності групового позову від позову в його класичному розумінні, даючи можливість виокремити його з поміж інших механізмів захисту прав та законних інтересів чисельних груп осіб, зайняти самостійну нішу серед процесуальних способів захисту цивільних прав та інтересів, а також сформулювати визначення поняття групового позову: груповий позов – це матеріально-правова вимога, звернена до суду щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів як учасників чисельної групи осіб, які не приймають безпосередньої участі у процесі, так і інтересів суб’єкта (суб’єктів), який звернувся до суду за захистом цієї групи, що має спільну фактичну та правову підставу її виникнення, пред’явлену до суду в установленій законом процесуальній формі, об’єднана єдиним способом захисту, а рішення поширюється на усіх учасників такої групи.

У свою чергу, груповому позову притаманне отримання учасниками групи загального позитивного результату. У випадку винесення судом позитивного рішення усі учасники групи отримають у певній мірі спільний результат розгляду спору, що виник між учасниками даного процесу. Зокрема, зауважимо, що груповий позов забезпечує досягнення соціального ефекту, оскільки одночасно захищається як публічний (присікається протиправна діяльність якого-небудь підприємства, установи, організації), так і приватноправовий інтерес (учасники групи отримують відшкодування за завдану матеріальну шкоду). Таким чином, кожен учасник групи отримує певне відшкодування завданих йому матеріальних збитків, поновлення порушених прав та законних інтересів.

Зазначимо, чинна редакція ЦПК України не дозволяє суду ефективно розглянути справи, де позивачами виступають значна кількість громадян. За умови, коли повноцінними співпозивачами є кілька десятків осіб, перебіг розгляду справи втрачає контрольованість, а наявний механізм роз’єднання позовів також неспроможний розв’язати цю проблему, оскільки існує загроза призупинення роботи суду через появу в результаті такого роз’єднання десятків однотипних позовів з однаковими позовними вимогами до одного відповідача.

Регіональний центр з надання БВПД у Вінницькій області знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 82. Адреси розташування центрів надання безоплатної вторинної правової допомоги по Україні, можна переглянути тут. Єдиний всеукраїнський телефонний номер 0-800-213-103(цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів). 


banner facebook 330x106

   

fla2018

   

logo cs

   
   
   

chesna platizhka

   

digest banner

   
   

1pracia

   

DNA 219x116

   

infografika

   

advocats

   
© 2014 Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області | При використанні матеріалів сайту посилання обов'язкове
Розробка: Троценко Сергій | [email protected] legalaid.gov.ua