mpk22
 
   
banner buro
 
   
Wiki ban
 
   
YMP fullsize distr
 
   
logo openeurope
 
   
peremishcheni
 
   

Корисні посилання  

president-ukr
vru-ukr
Міністерство юстиції України
logo minjust vin
   

pro bono

   

leg netw ban

   

online hause just

   

На сайті 10 гостей та відсутні користувачі

   

Таємне викрадення чужого майна

Деталі

femida prapor

До Томашпільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся пан Василь з метою отримати допомогу адвоката для захисту своїх прав та інтересів як потерпілої особи. Для представництва його інтересів у Крижопільському районному суді Вінницької області призначили адвоката системи безоплатної вторинної допомоги Володимира Панасюка.

При зустрічі з адвокатом клієнт розповів, що 10.07.2018 року близько 15 години, неподалік від хати прив'язав корову випасатись до кілка, забитого в грунт, сам пішов відпочити до хати. Близько 17 години до його хати зайшла сусідка і повідомила, що вкрали його корову. Від отриманої звістки у пана Василя підвищився артеріальний тиск. Він зателефонував до свого сина і повідомив, що пропала його корова.

В судовому засіданні обвинувачений пан Іван вину визнав частково, розповів, що влітку 2018 року, якого дня не пам'ятає, повертався з с. Палійове до смт. Піщанка, побачив корову біля будинку пана Василя та викрав дану корову, в той же день продав заготовачу, номер якого побачив на стовпі за 7,5 тисяч гривень. Отримані гроші витратив на власні потреби.

Окрім визнання своєї часткової вини обвинуваченим, його вина у скоєнні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України підтверджується також: протоколом огляду автомобіля та корови, яка була на кузові автомобіля, паспортом великої рогатої худоби, згідно якого пан Василь є власником викраденої худоби, протоколом огляду місця, звідки було викрадено корову, протоколом зважування викраденої корови, висновком експерта про вартість корови, протоколами слідчого експерименту за участю свідків, протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками.

Обвинувачений будучи раніше судимим за вчинення злочину, пов’язаним із викраденням чужого майна та судимість з якого не знято та не погашено у визначеному законом порядку, на шлях виправлення не став та саме під час іспитового строку скоїв нове умисне корисливе кримінальне правопорушення.

Вироком Крижопільського районного суду пана Івана визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі

На підставі ч.1 ст.71 ККУкраїни за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Чечельницького р-ного суду Вінницької області та остаточно призначити покарання обвинуваченому у виді трьох років позбавлення волі.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді від 18 липня 2018 року на корову породи українська чорно - ряба молочна та повернуто її потерпілому пану Василю.

Також суд задовольнив цивільний позов потерпілого пана Василя та стягнув з обвинуваченого пана Івана 2000 гривень на відшкодування моральної шкоди потерпілому.

Право на житловий будинок за набувальною давністю

Деталі

Vinnytsya Semko Halyna

До Томашпільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася пані Оксана, яка хотіла через суд визнати право на житловий будинок за набувальною давністю. Для представництва інтересів особи у Томашпільському районному суді Вінницької області призначили адвоката Галину Вікторівну Семко

При зустрічі з адвокатом клієнтка повідомила, що в 2004 році вона зі своїм чоловіком купили квартиру , розташовану у смт. Вапнярка, Томашпільського району, Вінницької області, однак оформити нотаріально договір купівлі-продажу квартири не змогли у зв'язку із смертю продавця.

Під час слухання справи адвокат Галина Семко наголосила, що з 2004 року пані Оксана проживає у вищезазначеній квартирі більше десяти років, відкрито та безперервно володіє квартирою. З моменту вселення в квартиру за власні кошти здійснювала ремонтні роботи та регулярно оплачує рахунки за користування електричною енергією та водопостачання.

Відповідно до ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Крім того, за набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Також, п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно п. 9, 11, 13, 14 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав, особа яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

Рішенням Томашпільського районного суду позов пані Оксани до Вапнярської селищної ради про визнання права власності за набувальною давністю задоволено повністю.

Визначення місця проживання дитини

Деталі

Vinnytsya Voitkova HolovenkoВизначення місця проживання дитини Сімейним кодексом України передбачено право батьків, як в шлюбі, так і після його розірвання, визначати з ким із них проживатиме дитина. Важливо зазначити, що дитині також надається право обирати з ким з батьків вона бажає проживати. Це право надається по досягненні нею 14-років. Проте, якщо до досягнення дитиною 10-років її думку не враховують, то при досягненні нею даного віку, батьки за спільною згодою визначають її місце проживання з обов’язковим урахуванням думки дитини. Саме в даному віці, на думку законодавця, дитина вже усвідомлює свою прив’язаність до одного з батьків, та може самостійно визначитися зі своїми бажаннями.

До Томашпільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася пані Ольга. Для представництва інтересів особи у Могилів - Подільському міськрайонному суді Вінницької області клієнтці був призначений державний адвокат Войткова-Головенко Юлія Василівна.

При час зустрічі з адвокатом пані Ольга повідомила, що у 2014 році між нею та її колишнім чоловіком-громадянином Іваном було розірвано шлюб. В шлюбі у них народився син, який після розірвання шлюбу залишився проживати з нею, проте до теперішнього часу вони з колишнім чоловіком не дійшли згоди щодо місця проживання дитини.

Пан Іван звернувся до суду із позовом про визначення місця проживання дитини разом з ним, мотивуючи це тим, що він піклується про дитину, платить аліменти, офіційно працевлаштований, а пані Ольга не має постійного доходу,  є інвалідом ІІ- групи і за станом здоров'я не може виховувати дитину. Син мешкає у квартирі, яка не облаштована усім необхідним для його розвитку та скаржиться йому на погане ставлення до нього зі сторони матері.

В судовому засіданні адвокат Войткова-Головенко Ю.В. наголосила що пані Ольга ніколи не чинила будь-яких перешкод в спілкуванні пана Івана з їх малолітнім сином, а навпаки прикладала всі зусилля для того щоб між батьком і сином були нормальні відносини. Адвокат також зазначила, що обвинувачення пана Івана відносно того, щодо неможливості за станом здоров'я її клієнткою займатися вихованням сина є необґрунтованими, а її захворювання ніяким чином не впливає на відношення до сина.

Адвокат повідомила, що відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 1998 року № 16 "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України", вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд виходячи із рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Також, відповідно до Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Вирішуючи спір про визначення місця проживання дитини, суд врахував вказані вище докази наведені адвокатом Войтковою-Головенко Ю.В., які підтвердили, що пані Ольга забезпечує дитину належними умовами для її розвитку, зміст рішення виконавчого комітету Могилів-Подільської міської ради Вінницької області, яким визначено місце проживання малолітнього та з урахуванням положень Декларації про права дитини, ухвалив рішення про відмову в задоволенні позову.

Фахівчиня БПД захистила дівчину від примусової госпіталізації до психлікарні

Деталі

Vinnytsya Savro

Минулої п'ятниці до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги звернулась громадянка Олена. за наданням правової допомоги та представництва її інтересів у судовому засіданні по заяві КЗ “ВОВЛ ім. акад. О.І. Ющенко” про госпіталізацію на лікування громадянки Олена в примусовому порядку без її згоди.

Історія громадянки Олени проста — дівчина самодостатня, з вищою освітою, має улюблену роботу, власне житло, намагається влаштувати особисте життя, але... В її життя постійно втручаються батьки, які намагаються контролювати її. В громадянки Олени були певні особисті життєві проблеми, як і у будь якої молодої дівчини. Вона постійно чинить опір батькам щодо їх втручання в її особисте життя. На цьому ґрунті часто виникають сварки. Батьки вважають доньку тяжко хворою, небезпечною як для оточуючих, так і для самої себе. Так напередодні між батьками громадянки Олени та останньою виникла сварка, внаслідок якої батьки за допомогою карети швидкої допомоги та патрульної поліції доставили останню в лікарню з метою госпіталізації. Проте громадянка Олена не вважає, що потребує примусового лікування.

Згідно чинного законодавства, а саме статті 14 Закону України “Про психіатричну допомогу” підставами для примусової госпіталізації є: 1) якщо особа  представляє небезпеку для самої себе чи оточуючих 2) не спроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Представництво інтересів громадянки Олена в судовому засіданні здійснювала головний спеціаліст відділу представництва Вінницького місцевого центру Савро Анна. В судовому засіданні було успішно відстояні інтереси громадянки Олени, з'ясовано та доведено, що вона не представляє загрози як для себе так і для оточуючих, проживає одна, нещодавно звільнилась з роботи, так як намагається знайти більш перспективну, з матеріальної сторони — сама забезпечує себе, навіть матеріально допомагає батькам.

За рішенням суду у задоволенні заяви психіатричної лікарні про примусову госпіталізацію особи без її згоди, було відмовлено. Того ж дня громадянка Олена повернулась додому.

Адвокат відстояв права учасника АТО на дострокову пенсію

Деталі

Vinnytsya Moliavchyk

Учасники бойових дій, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, мають право на дострокове призначення пенсії за віком як учасники бойових дій з часу звернення. Проте звернувшись до Липовецького об’єднаного управління Пенсійного Фонду України, пан Юрій отримав відмову у призначенні такої пенсії.

Для захисту своїх прав пан Юрій звернувся до Липовецького бюро правової допомоги. У розмові чоловік пояснив, що Липовецьке об’єднане управління ПФУ йому відмовило у достроковій пенсії, обґрунтовуючи відмову тим, що в чоловіка не вистачає страхового стажу, а особи, які були призвані під час мобілізації на військову службу на особливий період не відносяться до категорії осіб, які мають право на достроковий вихід на пенсію.

Для відстоювання інтересів у суді пану Юрію було призначено адвоката Олексія Молявчика, згідно з дорученням №140 від 02.03.2018року.

Адвокат подав заяву про збільшення позовних вимог до суду. У судовому засіданні адвокат повністю підтримав позивача і наголосив, що твердження відповідача по справі щодо відмови у зарахуванні проходження військової служби до пільгового стажу його клієнта не є законним.

Вінницький окружний адміністративний суд повністю завдовольнив адміністративний позов пана Юрія. Відмову Пенсійного фонду визнали протиправною та зобов’язали здійснити пільгове зарахування часу проходження військової служби в особливий період, виплатити пенсію за відповідний період її призначення.

   

fla2018

   

logo cs

   
   
   

chesna platizhka

   

digest banner

   
   

1pracia

   

DNA 219x116

   

infografika

   

advocats

   
© 2014 Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області | При використанні матеріалів сайту посилання обов'язкове
Розробка: Троценко Сергій | [email protected] legalaid.gov.ua