mpk2
 
   
banner buro
 
   
banner tomorrow layers
 
   
YMP fullsize distr
 
   
logo openeurope
 
   
peremishcheni
 
   
karta potreb
 
   

Корисні посилання  

president-ukr
vru-ukr
Міністерство юстиції України
logo minjust vin
   

pravovyi prostir

   

Архів новин  

Вересень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 1
   

На сайті 5 гостей та відсутні користувачі

   

На Вінниччині адвокат домоглася зняття арешту з нерухомого майна

Деталі

Vinnytsya PronivaУ липні 2017 року до Козятинського місцевого центру з надання БВПД звернувся чоловік із проханням надати йому адвоката для участі у судовому процесі. Арешт майна не дозволяв чоловіку вступити у спадок після смерті батька і розпоряджатися нерухомістю. Тому, він хотів зняти арешт, який був накладений державною виконавчою службою на батьківський будинок.

Для представництва інтересів громадянина у суді I інстанції  по цивільній справі була призначена адвокат Наталія Проніва, відповідно до доручення Козятинського місцевого центру від 26.07.2017 року № 302. Після бесіди з клієнтом та ознайомлення з матеріалами справи адвокат підготувала позовну заяву про звільнення майна з-під арешту до Козятинського міськрайонного суду та направила адвокатський запит голові сільської ради за місцем розташування домоволодіння.

У судовому засіданні Наталія Проніва підтримала позов до Козятинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про звільнення майна з-під арешту, що заважає оформити спадщину її клієнту.

У судовому засіданні адвокат наголосила, що відповідно до ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, а відповідно до ст. 321 ЦКУ право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Адвокат також заявила, що відповідно до ст. 391 ЦКУ власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відтак, законний представник позивача довела, що накладення арешту та внесення відповідного запису до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна обмежує законні права власника нерухомого майна щодо вільного розпорядження майном: унеможливлює укладення договорів відчуження, здачі в оренду тощо.

Адвокат наголосила, що відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Розглянувши позов клієнта, суд прийшов до висновку про задоволення вимог позивача. Рішенням Козятинського міськрайонного суду від 31.07.2017 року постановлено звільнити з-під арешту спадкове майно померлого батька позивача, а саме, житловий будинок.

Клієнт сплатив менший штраф через недотримання судом норм права – практика Вінницького бюро правової допомоги

Деталі

Vinnytsya PedynaУ липні 2017 року до Вінницького бюро правової допомоги із письмовою заявою про надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся вінничанин. Він бажав скасування ухвали суду про виправлення описки, завдяки якій сума призначеного йому штрафу збільшувалася у 10 разів. 

Суть справи полягала в тому, що постановою Вінницького міського суду від 20 квітня 2017 року клієнт визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення за статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), тобто, за здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації. Йому був призначений адміністративний штраф в розмірі 1700 грн.. Згодом, під час перевірки вказаної адміністративної справи, Вінницький міський суд встановив, що дана постанова містить технічну описку. Замість 1700 грн. суд мав би притягнути особу до відповідальності в розмірі 17 000 грн., як це передбачає санкція статті 164 КУпАП.

З метою виправлення вказаної технічної описки Вінницький міський суд виніс ухвалу від 3 липня 2017 року, якою виправив допущену описку та вірно зазначив суму штрафу в 17 000 грн., що підлягає стягненню з правопорушника. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, клієнт забажав її оскаржити. Надавати безоплатну вторинну правову допомогу було доручено начальнику Вінницького бюро правової допомоги Олегу Педині, згідно наказу Вінницького місцевого центру з надання БВПД.

Ознайомившись із матеріалами адміністративної справи, Олег Педина встановив низку порушень матеріального та процесуального права. На це він звернув увагу в апеляційній скарзі, зокрема:

  1. Невірне застосування норм КАС України в справі про адміністративне правопорушення, що розглянута судом в порядку, передбаченому КУпАП.

Так, відповідно до статті 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

  • про накладення адміністративного стягнення;
  • про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 КУпАП;
  • про закриття справи.

Тобто, законом визначена форма рішення, яке може бути прийняте за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення та його зміст. Даний перелік постанов є вичерпним.

Частини 1 статті 294 КУпАП передбачає, що постанова про накладення адміністративного стягнення може бути скасована чи змінена за апеляційною скаргою особи, яку притягнули до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 КУпАП.

Отже, діючим законодавством не передбачена можливість винесення будь-якого рішення про виправлення описки у постанові, що прийнята за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення. Суд не може посилатися на норми Кодексу адміністративного судочинства України, адже він не регулює відносини, що пов'язані з адміністративною відповідальністю.

Таким чином, суд мав би застосувати принцип аналогії найбільш близької галузі права, у даному випадку, кримінального процесуального права.

  1. Порушений порядок розгляду справи.

Виносячи оскаржувану ухвалу суд керувався вимогами статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України): «У разі якщо для внесення виправлень суд визнає за необхідне провести судове засідання за присутності осіб, які беруть участь у справі, ці особи повідомляються про день, час і місце засідання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень».

Виносячи вказану ухвалу в порядку статті 169 КАС України, суд не дотримався її основних вимог. Він прийняв рішення про виклик сторін в судове засідання, але не отримав доказів щодо належного їх повідомлення про дату, час і місце судового засідання. В такому разі, суд повинен був відкласти проведення судового засідання та призначити нову дату і час його проведення.

Окрім цього, в порядку статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. В разі відсутності цієї особи, справа може розглядатися лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення щодо місця і часу розгляду справи, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У матеріалах справи були відсутні докази, які б підтверджували належне повідомлення сторін про дату та час розгляду справи. Відтак, посилання суду щодо належного повідомлення сторін є безпідставними та не обґрунтоване жодним належним доказом. Отже, розгляд вказаної справи за відсутності сторін проведений з порушенням вимог законодавства, що позбавило клієнта можливості користуватися законними правами під час розгляду цієї справи.

27 липня 2017 року Апеляційний суд Вінницької області виніс постанову, якою апеляційна скарга клієнта була задоволена, а ухвала Вінницького міського суду від 3 липня 2017 року про виправлення описки скасована як незаконна.

Таким чином, завдяки обґрунтованим доводам та якісній роботі начальника Вінницького бюро правової допомоги Олега Педини, клієнт уникнув адміністративної відповідальності в розмірі 17 000 грн.

Багатодітній матері допомогли уникнути судової тяганини фахівці Тиврівського бюро правової допомоги

Деталі

Vinnytsya MachaiУ грудні 2016 року до Тиврівського бюро правової допомоги звернулася жінка з питанням щодо складання позовної заяви про визнання права власності на будинок в порядку приватизації. Вона є матір’ю п’яти дітей і з 1990 року проживає у даному будинку.

З метою уникнення довготривалого судового процесу начальник Тиврівського бюро правової допомоги Ярослава Мачай написала заяву до Тиврівської селищної ради про передачу у приватну власність житлового будинку загальною площею – 64,6 кв.м. шляхом приватизації. Даний будинок належить до Державного житлового фонду і перебуває на балансі селищної ради на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Так, відповідно до абз.7 ч.1 ст.6 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» незалежно від розміру загальної площі безоплатно передаються у власність громадян займані ними квартири (будинки), в яких мешкають багатодітні сім'ї (сім'ї, що мають трьох і більше неповнолітніх дітей). В даному випадку сім’я жінки складається з семи осіб, з яких п’ятеро є малолітніми дітьми. Отже, вона мала усі законні підставі набути право власності на дане житло на підставі вище зазначеного Закону України.

Таким чином, звернувшись у січні 2017 року до Тиврівської селищної ради Вінницької області, громадянкою розпочато процедуру організації проведення приватизації та оформлення права власності відповідно до ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Відповідно до даної норми приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на  це органами, створеними  місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

В результаті оперативної, компетентної роботи працівників Тиврівського бюро правової допомоги жінка уникнула довготривалого судового розгляду, великих фінансових витрат. Після закінчення проведення Тиврівською селищною радою відповідної процедури багатодітна мати оформила право власності на вказаний будинок та отримала свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами.

Адвокат з Вінниччини допоміг дитині залишитися з матір’ю

Деталі

Vinnytsya KovganychЧоловік-іноземець хотів забрати малолітнього сина проживати в іншу країну. За допомогою адвоката жінка відстояла в судовому порядку своє право виховувати дитину в Україні.

У квітні 2016 року до Вінницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулась громадянка А., бажаючи встановити місце проживання її трирічного сина у судовому порядку. Для представництва її інтересів у суді був призначений адвокат Володимир Ковганич, згідно доручення №112 від 11 квітня 2016 року.

Під час ознайомлення з матеріалами справи адвокат встановив, що з березня 2014 року по січень 2016 року громадянка А. (позивач) перебувала у зареєстрованому шлюбі з громадянином Королівства Нідерландів (відповідачем). Від шлюбу подружжя має сина, який від дня свого народження проживає разом з матір’ю у м. Вінниця та є громадянином України. Жінка не дійшла згоди з батьком дитини щодо проживання сина, тому звернулася до судової системи, щоб встановити місце проживання дитини. Хлопчик постійно мешкає разом з матір’ю, а батько спілкується з ним лише під час відвідування України у встановлені дні та години у присутності матері.

Правова позиція Володимира Ковганича ґрунтувалась на нормах ст. ст. 19, 160, 161 Сімейного кодексу України, відповідно до яких місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися судом. При розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Вони подають до суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

У суді адвокат довів, що громадянка А. разом із сином мешкають у приватному будинку батьків, в якому є всі умови для проживання. Будинок обладнаний сучасним комунальним побутовим забезпеченням, двір благоустроєний з умовами для ігор дитини. Позивачка матеріально забезпечена, а також у вихованні сина беруть участь її батьки. Для дитини створені всі умови для проживання, виховання та утримання. За місцем проживання жінка характеризується з позитивної сторони, шкідливих звичок не має, стан здоров'я задовільний.

Разом із тим під час розгляду справи Володимиру Ковганичу вдалося довести, що батько хлопчика не може дати належного виховання, розвитку, а також забезпечити нормальні умови для проживання неповнолітнього сина.

У судовому засіданні представник органу опіки та піклування Вінницької міської ради не заперечувала щодо задоволення позову. Згідно з висновком виконавчого комітету Вінницької міської ради від 15 грудня 2016 року визнано доцільним визначити місце проживання малолітньої дитини з матір'ю.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, Вінницький міський суд Вінницької області 23 травня 2017 року виніс рішення, яким позов задоволений та визначене місце проживання малолітнього сина з вінничанкою. 3 червня 2017 року зазначене рішення набрало законної сили.

 

Встановлення фактів, що мають юридичне значення – позитивна практика Барського бюро правової допомоги

Деталі

Vinnytsya OryshchukДо бюро правової допомоги часто звертаються громадяни з питаннями, які стосуються порядку встановлення фактів, що мають юридичне значення. Начальник Барського бюро правової допомоги Сергій Орищук має успішний результат у вирішені таких питань. Тому, з метою поширення позитивного досвіду представлення інтересів громадян у суді працівниками системи БПД на Вінниччині висвітлюємо успішні приклади вирішення справ.

1) У травні 2017 року до Барського бюро правової допомоги звернувся чоловік з питанням встановлення факту народження дитини на тимчасово окупованій території України. Він пояснив, що його дитина народилась на території Автономної Республіки Крим після його незаконної анексії, а тому видане свідоцтво є недійсним. В державному реєстрі актів цивільного стану відсутні відомості про народження його дитини.

Чоловік є внутрішньо переміщеною особою і скористався своїм правом на безоплатну вторинну правову допомогу. Згідно з наказом Вінницького місцевого центру з надання БВПД Сергію Орищуку доручили надавати безоплатну вторинну правову допомогу. Начальник Барського бюро правової допомоги провів зустріч з клієнтом, узгодив правову позицію, склав заяву до суду та брав участь в судових засіданнях.

Обґрунтовуючи свою правову позицію по справі, Сергій Орищук посилався на ст.ст. 234, 256 та 257 Цивільного процесуального кодексу України, де зазначено, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються судами в порядку окремого провадження. Суд розглядає справи про народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження. Заява фізичної особи про встановлення факту, що мають юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

В результаті, завдяки належним обґрунтуванням, доказам та кваліфікованій правовій допомозі, рішенням Барського районного суду заява задоволена в повному обсязі та встановлений факт народження дитини на тимчасово окупованій території України.

2) До Барського бюро правової допомоги звернулася громадянка з питанням встановлення факту належності правовстановлюючого документу. В свідоцтві на право власності, виданого на ім'я жінки, допустили орфографічну помилку в прізвищі.

Безоплатну вторинну правову допомогу даній клієнтці надавав Сергій Орищук, відповідно до наказу Вінницького місцевого центру з надання БВПД. Він оформив заяву до суду, зібрав належні докази та представляв інтереси громадянки в судовому засіданні.

Правова позиція по справі ґрунтувалась на статті 257 Цивільного процесуального кодексу України, де зазначено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Завдяки професійній роботі начальника Барського бюро правової допомоги, рішенням Барського районного суду заява задоволена в повному обсязі та встановлений факт належності правовстановлюючого документу клієнтці.

   

Безоплатна правова допомога

   

logo cs

   
   
   

career

   

digest banner

   
   

1pracia

   

DNA 219x116

   

infografika

   

ato

   
   
   

advocats

   
© 2014 Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Вінницькій області | При використанні матеріалів сайту посилання обов'язкове
Розробка: Троценко Сергій | admin@ legalaid.gov.ua